Голонасінні рослини

Загальна характеристика голонасінних

•          Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних.

•          Життєві форми — дерева, кущі.

•          Мають добре розвинені вегетативні органи.

•          Кора і деревина хвойних має багато смоляних канальців із живицею.

•          Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років.

•          Розмножуються насінням, яке розвивається в шишках.

•          Для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.

Значення голонасінних у природі:

•          Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.

•          Виділяють у повітря фітонциди — речовини, які пригнічують діяльність мікроорганізмів.

•          Збагачують повітря киснем.

•          Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють силу вітрів, закріплюють береги річок.

•          Ліси — домівка багатьох тварин.

•          Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.

Вельвічія дивна

Це дерево, хоча на перший погляд воно зовсім так не виглядає. Уся рослина складається з круглого кореня-стовбура і двох листків, що постійно ростуть і нагадують дві великі скручені стрічки завдовжки 2–4 м, тому вельвічія скидається на купу сміття. Стовбур вельвічії сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску. Вельвічія протягом усього свого життя перебуває у стадії проростання, що не є характерним для рослин.

Вельвічія — дводомна рослина, і тому для утворення насіння необхідні дві рослини — чоловіча та жіноча. Жіночі шишки після дозрівання розпадаються і звільняють велику кількість легкого насіння, що переноситься вітром.

Вельвічія може доживати до 1000 років і більше.

Сьогодні це дерево росте тільки на невеликій території в пустелі на узбережжі Атлантичного океану, в Намібії та на Півдні Анголи.

Тис ягідний

Тис ягідний — вічнозелена деревоподібна або кущоподібна рослина заввишки від 25 до 30 м. Період життя — 1500–2000 років. Кора червонувато-бура, на молодих пагонах гладенька, а на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості (відшаровується тонкими пластинками). Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин з характерними спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з м’якоті, смоляні ходи відсутні.

Листкорозміщення чергове, на бокових горизонтальних гілках переходить майже в супротивне, при цьому листя завдяки черешкам розміщується переважно у два ряди.

Листя ланцетоподібне або лінійне із завуженою основою, інколи на коротких черешках (1–2 мм), має форму голок завдовжки до 30 мм, завширшки 2,5 мм, зверху темно-зелене, блискуче, знизу світло-матове, без білих прожилок, м’яке, із загостреними кільцями. Живе 6–8 років, отруйне для коней і худоби.

Тис — дводомне дерево. Запліднення відбувається з кінця травня до початку червня. Від запилення до запліднення минає близько 1 місяця, насіння дозріває 6 тижнів. Насінина — бурий горішок, блискучий, твердий, завдовжки 6–8 мм, із загостреним кінцем, розміщений в глибині яскраво-червоної м’ясистої оболонки (принасінника), схоже на ягоду, їстівне. Висіяне насіння лежить у землі 1 рік або й більше, поки не дозріє.

Тис ягідний — рослина вимоглива до вологості, ґрунту та повітря. З усіх хвойних порід дерев він найбільше любить тінь. Насіння дає щорічно до глибокої старості, починаючи з 25–30-річного віку. Коренева система добре розвинута, пластична, володіє ендотрофною мікоризою, завдяки чому може пристосовуватися до різних умов. Молоді пагони, кора й листя містять токсини і сильноподразнюючу олію.

На території України тис ягідний природно росте лише в Криму, у культурі — у садах по всій

Україні.

Модрина сибірська

Це однодомна рослина (є чоловічі та жіночі особини), заввишки до 35–50 м, діаметр стовбура сягає 1 м. Крона модрини в молодих дерев конусоподібна, з віком вона стає циліндричною або ширококонічною. Хвоя росте пучками (по 20–50 хвоїнок у кожному), вона вузька, лінійна і дуже м’яка, неколюча. Перед осіннім скиданням хвоя жовкне, тоді крізь ніжну жовтизну просвічують шишки рослини. Стовбур модрини одягнутий у товсту кору, у старих дерев вона бурувато-бузкового кольору. Кора — чудовий захист від лісових пожеж, тому модрина часто виживає навіть після сильного вогню.

Зазвичай запилення в сосни відбувається у травні-червні. Середня тривалість життя дерева становить 300–400 років, але окремі екземпляри доживають до 800–1000 років.

Завдяки швидкому росту і мереживній кроні (влітку — зеленій, а восени — золотаво-жовтій чи жовтогарячій) модрину часто висаджують у парках і вздовж доріг у середній смузі Росії та по всій Україні. У Сибіру модрина — основна лісоутворювальна порода. Деревина в неї дуже важка, міцна, стійка до гниття — достатньо сказати, що Венеція побудована на модринових палях.

Посилання:

Відео "Голонасінні"
Тест "Голонасінні"

Запитання з теми:

Яка загальна характеристика голонасінних рослин?
Де поширені голонасінні?

Як відбувається розвиток зародка й утворення насінини в голонасінних?

Як визначити вік сосни, не пошкоджуючи її?

Яку роль відіграють голонасінні у природі?

Яку роль відіграють голонасінні у житті людини?